Transkripce a transliterace → Transkripce z ukrajinské cyrilice
Vyhledávání v obecných výkladech o jazykových jevech (lze zadat jen začátek slova doplněný *).
Transkripce z ukrajinské cyrilice
Hranaté závorky [ ] značí českou výslovnost ukrajinských výrazů. O transliteraci, transkripci a transkripčních tabulkách viz Transkripce a transliterace z cyrilských abeced – obecné poučení.
Tabulka uvádí příklady transkripcí ukrajinských slov, především vlastních jmen. Pro některá, zejména známější zeměpisná jména se však v češtině místo transkripce používají tzv. exonyma, např. české exonymum Besarábie místo transkripce Besarabija (Бесарабія), Bukovina místo Bukovyna (Буковина), Černobyl místo Čornobyl (Чорнобиль), Černovice místo Černivci (Чернівці), řeka Dněpr místo řeka Dnipro (Дніпро), Dněstr místo Dnister (Дністер), Doněck místo Doneck (Донецьк), Halič místo Halyčyna (Галичина), Charkov místo Charkiv (Харків), Kamenec Podolský místo Kamjanec-Podilskyj (Кам'янець‑Подільський), Kyjev místo Kyjiv (Київ), Lvov místo Lviv (Львів), Oděsa místo Odesa (Одеса), Polesí místo Polissja (Полісся), Pripjať místo Prypjať (Прип’ять), Severní Doněc místo Siverskyj Donec (Сіверський Донець), Tarnopol místo Ternopil (Тернопіль), Záporoží místo Zaporižžja (Запоріжжя), Zborov místo Zboriv (Зборів). Česká exonyma jsou uvedena ve slovníkové části Internetové jazykové příručky.
| číslo řádku | cyrilský znak | přepis znaku do češtiny | pravidla a příklady |
|---|---|---|---|
| 1 | А а А а |
A a | Арциз – Arcyz, Бахмач – Bachmač |
| 2 | Б б Б б |
B b | Белз – Belz, Люботин – Ljubotyn |
| 3 | В в В в |
V v | Волноваха – Volnovacha, Жовті Води – Žovti Vody, Вінниця – Vinnycja, Кривий Ріг – Kryvyj Rih |
| 4 | Г г Г г |
H h | Горлівка – Horlivka, Ужгород – Užhorod, Дрогобич – Drohobyč, Червоноград – Červonohrad |
| 5 | Ґ ґ Ґ ґ |
G g | Ґорґани – Gorgany, Ґеруси – Gerusy, Уґля – Uglja |
| 6 | Д д Д д |
D d | Дубно – Dubno, Городенка – Horodenka, Бердичів – Berdyčiv |
| před є, і: Лебедєве – Lebeděve, Новий Розділ – Novyj Rozdil | |||
| Ď ď | před ю, я: Дедюк – Deďuk, Гадяч – Haďač | ||
| před měkkým znakem (ь): Бершадь – Beršaď | |||
| před дю, дя: інохіддю – inochiďďu, суддя – suďďa | |||
| před ді (дє) se „měkčí“ v ďdi (ďdě): суддівський – suďdivskyj [suďďifskij] | |||
| 7 | Е е Е е |
E e | Есхар – Eschar, Енергодар – Enerhodar, Одеса – Odesa, Тернопіль – Ternopil, Красне – Krasne, Рівне – Rivne |
| 8 | Є є Є є |
Je je | na začátku slova: Євпаторія – Jevpatorija, Єнакієве – Jenakijeve |
| po samohláskovém písmenu: Докучаєвськ – Dokučajevsk, Беєве – Bejeve, Алексєєвка – Aleksejevka, Коцюбиєве – Kocjubyjeve, Ботієве – Botijeve, Воєводівка – Vojevodivka, отруєний – otrujenyj, інтерв'юєрка – intervjujerka, Ширяєве – Šyrjajeve | |||
| po apostrofu: Тур'є – Turje, від'єднати – vidjednaty | |||
| ě | po т, н (д) „měkčí“ v tě, ně (dě): по‑третє – po‑tretě, Середнє – Seredně | ||
| po тт, нн (дд) „měkčí“ v ťtě, ňně (ďdě): суттєвий – suťtěvyj [suťťevij], останнє – ostaňně [ostaňňe] | |||
| e | po ostatních souhláskových písmenech: Сєдове – Sedove, Алексєєвка – Aleksejevka, ллє – lle | ||
| 9 | Ж ж Ж ж |
Ž ž | Жмеринка – Žmerynka, Збараж – Zbaraž |
| 10 | З з З з |
Z z | Золочів – Zoločiv, Лозова – Lozova |
| 11 | И и И и |
Y y | Миколаїв – Mykolajiv, Миргород – Myrhorod, Суми – Sumy, Смила – Smyla, Пустомити – Pustomyty, Броди – Brody, Володимир – Volodymyr, Козятин – Kozjatyn, Славутич – Slavutyč, Мостиська – Mostyska, Лубни – Lubny, Винники – Vynnyky |
| 12 | І і І і |
I i | Іллінці – Illinci, Іршава – Iršava, Ірпінь – Irpiň, Кілія – Kilija, Мелітополь – Melitopol, Оріхів – Orichiv |
| ve výslovnosti „měkčí“ předchozí d, t, n: Виноградів – Vynohradiv [vinohraďif], Шепетівка – Šepetivka, Дніпро – Dnipro [dňipro] | |||
| 13 | Ї ї Ї ї |
Ji ji | na začátku slova: Їжівці – Jiživci, Їжаківка – Jižakivka |
| po samohláskovém písmenu: Ізмаїл – Izmajil, Малі Геївці – Mali Hejivci, цієї – cijeji, Київ – Kyjiv, Макіївка – Makijivka, її – jiji, Красноїльськ – Krasnojilsk, Чугуїв – Čuhujiv, флюїд – fljujid, Біляївка – Biljajivka | |||
| po měkkém znaku (ь): Ананьїв – Anaňjiv | |||
| po apostrofu: Мар'їнка – Marjinka, під'їзд – pidjizd | |||
| 14 | Й й Й й |
J j | Підгайці – Pidhajci, Кропивницький – Kropyvnyckyj |
| 15 | К к К к |
K k | Конотоп – Konotop, Покров – Pokrov |
| 16 | Л л Л л |
L l | Липовець – Lypovec, Молочанськ – Moločansk |
| 17 | М м М м |
M m | Мукачево – Mukačevo, Кременчук – Kremenčuk |
| 18 | Н н Н н |
N n | Надвірна – Nadvirna, Південне – Pivdenne, Сарни – Sarny |
| před є, і: Верхнє Водяне – Verchně Voďane, Тернівка – Ternivka | |||
| Ň ň | před ю, я: Беденюк – Bedeňuk, Снятин – Sňatyn | ||
| před měkkým znakem (ь): Коростень – Korosteň, Ровеньки – Roveňky | |||
| před ню, ня: питанню – pytaňňu, рішенню – rišeňňu, питання – pytaňňa, рішення – rišeňňa | |||
| před нь: безсторонньо – bezstoroňňo, по‑осінньому – po‑osiňňomu | |||
| před нє, ні se „měkčí“ v ňně, ňni: востаннє – vostaňně, мовленнєвий – movleňněvyj, останній – ostaňnij, питанні – pytaňni, рішенні – rišeňni | |||
| 19 | О о О о |
O o | Оболонь – Oboloň, Новоазовськ – Novoazovsk |
| 20 | П п П п |
P p | Полтава – Poltava, Попасна – Popasna |
| 21 | Р р Р р |
R r | Ромни – Romny, Овруч – Ovruč |
| 22 | С с С с |
S s | Суми – Sumy, Соснівка – Sosnivka |
| 23 | Т т Т т |
T t | Турка – Turka, Острог – Ostroh, Стебник – Stebnyk, Путивль – Putyvl |
| před є, і: Третє – Tretě, Ватутіне – Vatutine [vatuťine] | |||
| Ť ť | před ю, я: Гнатюк – Hnaťuk, Тростянець – Trosťanec | ||
| před měkkým znakem (ь): Прип'ять – Prypjať | |||
| před тю, тя: миттю – myťťu, Закарпаття – Zakarpaťťa, життя – žyťťa | |||
| před ть: життьовий – žyťťovyj | |||
| před тє, ті se „měkčí“ v ťtě, ťti: суттєвий – suťtěvyj, життєрадісний – žyťtěradisnyj, на Закарпатті – na Zakarpaťti | |||
| 24 | У у У у |
U u | Україна – Ukrajina, Рудки – Rudky |
| 25 | Ф ф Ф ф |
F f | Фастів – Fastiv, Мерефа – Merefa |
| 26 | Х х Х х |
Ch ch | Хуст – Chust, Херсон – Cherson |
| 27 | Ц ц Ц ц |
C c | Біла Церква – Bila Cerkva, Дебальцеве – Debalceve, Трускавець – Truskavec |
| 28 | Ч ч Ч ч |
Č č | Чоп – Čop, Черкаси – Čerkasy, Чернівці – Černivci, Тлумач – Tlumač |
| 29 | Ш ш Ш ш |
Š š | Шаргород – Šarhorod, Моршин – Moršyn |
| 30 | Щ щ Щ щ |
Šč šč | Щастя – Ščasťa, Тараща – Tarašča, Городище – Horodyšče |
| 31 | Ь ь Ь ь |
— | vynechává se: Львів – Lviv, Луцьк – Luck, Подільськ – Podilsk |
| po д, т, н „měkčí“ v ď, ť, ň: Бершадь – Beršaď, Прип'ять – Prypjať, Усть‑Чорна – Usť‑Čorna, Батьово – Baťovo, Умань – Umaň, Коростень – Korosteň, Зіньків – Ziňkiv | |||
| po дд, тт, нн „měkčí“ v ďď, ťť, ňň: життьовий – žyťťovyj, безсторонньо – bezstoroňňo | |||
| 32 | Ю ю Ю ю |
Ju ju | na začátku slova: Южне – Južne, Южноукраїнськ – Južnoukrajinsk |
| po samohláskovém písmenu: Каюк – Kajuk, вклеювати – vklejuvaty, ниючий – nyjučyj, Андріюк – Andrijuk, союз – sojuz, віруючий – virujučyj, працюючий – pracjujučyj, сяючий – sjajučyj | |||
| po souhláskovém písmenu (kromě д, т, н): Любомль – Ljuboml, Ізюм – Izjum, Корюківка – Korjukivka | |||
| po apostrofu: Стеф'юк – Stefjuk, під'юджувати – pidjudžuvaty | |||
| u | po д, т, н „měkčí“ v ďu, ťu, ňu: Бадюк – Baďuk, Костюк – Kosťuk, Лавренюк – Lavreňuk | ||
| po дд, тт, нн „měkčí“ v ďďu, ťťu, ňňu: відповіддю – vidpoviďďu, статтю – staťťu, зеленню – zeleňňu | |||
| 33 | Я я Я я |
Ja ja | na začátku slova: Яворів – Javoriv, Яготин – Jahotyn |
| po samohláskovém písmenu: Маянів – Majaniv, Переяслав – Perejaslav, Коломия – Kolomyja, Олександрія – Oleksandrija, Феодосія – Feodosija, Нижній Куяльник – Nyžnij Kujalnyk, Боярка – Bojarka | |||
| po souhláskovém písmenu (kromě д, т, н): Ізяслав – Izjaslav, Свалява – Svaljava, Пирятин – Pyrjatyn, Тисмениця – Tysmenycja | |||
| po měkkém znaku (ь): мільярд – miljard | |||
| po apostrofu: П'ятихатки – Pjatychatky, пред'явити – predjavyty | |||
| a | po д, т, н „měkčí“ v ďa, ťa, ňa: Бердянськ – Berďansk, Тячів – Ťačiv, Щастя – Ščasťa, Ясіня – Jasiňa, Глиняни – Hlyňany, Вапнярка – Vapňarka | ||
| po дд, тт, нн „měkčí“ v ďďa, ťťa, ňňa: знаряддя – znarjaďďa, століття – stoliťťa, управління – upravliňňa | |||
| 34 | ' ' |
— | vynechává se: Кам'янець‑Подільський – Kamjanec‑Podilskyj, Куп'янськ – Kupjansk, Мар'їнка – Marjinka |
| vynechává se a mezi д, т, н a є, ї, ю, я zabraňuje „měkčení“ v ď, ť, ň: невід'ємний – nevidjemnyj, від'їзд – vidjizd, ад'ютант – adjutant, пред'явити – predjavyty, ін'єкція – injekcija, кон'юнктура – konjunktura |
