Vyhledávání v obecných výkladech o jazykových jevech (lze zadat jen začátek slova doplněný *).
Transkripce z ukrajinské cyrilice
Hranaté závorky [ ] značí českou výslovnost ukrajinských výrazů. O transliteraci, transkripci a transkripčních tabulkách v Internetové jazykové příručce viz Transkripce a transliterace z cyrilských abeced – obecné poučení.
| číslo řádku | cyrilský znak | přepis znaku do češtiny | příklady |
|---|---|---|---|
| 1 | А а A a |
A a | Арциз – Arcyz, Бахмач – Bachmač |
| 2 | Б б Б б |
B b | Белз – Belz, Люботин – Ljubotyn |
| 3 | В в В в |
V v | Волноваха – Volnovacha, Жовті Води – Žovti Vody, Вінниця – Vinnycja, Кривий Ріг – Kryvyj Rih |
| 4 | Г г Г г |
H h | Горлівка – Horlivka, Ужгород – Užhorod, Дрогобич – Drohobyč, Червоноград – Červonohrad |
| 5 | Ґ ґ Ґ ґ |
G g | Ґорґани – Gorgany, Ґеруси – Gerusy, Уґля – Uglja |
| 6 | Д д Д д |
D d | Дубно – Dubno, Городенка – Horodenka, Бердичів – Berdyčiv |
| před є, і: Лебедєве – Lebeděve, Новий Розділ – Novyj Rozdil [rozďil] | |||
| Ď ď | před ю, я: Дедюк – Deďuk, Гадяч – Haďač | ||
| před měkkým znakem (ь): Бершадь – Beršaď | |||
| před дю, дя: інохіддю – inochiďďu, суддя – suďďa | |||
| před дь: знаряддь – znarjaďď | |||
| před ді (дє) se „měkčí“ v ďdi (ďdě): суддівський – suďdivskyj [suďďifskij] | |||
| 7 | Е е Е е |
E e | Есхар – Eschar, Енергодар – Enerhodar, Одеса – Odesa, Тернопіль – Ternopil, Красне – Krasne, Рівне – Rivne |
| 8 | Є є Є є |
Je je | na začátku slova: Євпаторiя – Jevpatorija, Єнакієве – Jenakijeve |
| po samohláskovém písmenu: Докучаєвськ – Dokučajevsk, Беєве – Bejeve, Алексєєвка – Aleksejevka, Коцюбиєве – Kocjubyjeve, Ботієве – Botijeve, Воєвoдівка – Vojevodivka, отруєний – otrujenyj, інтерв'юєрка – intervjujerka, Ширяєве – Šyrjajeve | |||
| po apostrofu: Тур'є – Turje, від'єднати – vidjednaty | |||
| ě | po т, н (д) „měkčí“ v tě, ně (dě): по‑третє – po‑tretě, Середнє – Seredně | ||
| po тт, нн (дд) „měkčí“ v ťtě, ňně (ďdě): суттєвий – suťtěvyj [suťťevij], останнє – ostaňně [ostaňňe] | |||
| e | po ostatních souhláskových písmenech: Сєдове – Sedove, Сєвєродонецьк – Severodoneck, Алексєєвка – Aleksejevka, ллє – lle | ||
| 9 | Ж ж Ж ж |
Ž ž | Жмеринка – Žmerynka, Збараж – Zbaraž |
| 10 | З з З з |
Z z | Золочів – Zoločiv, Лозова – Lozova |
| 11 | И и И и |
Y y | Миколаїв – Mykolajiv, Миргород – Myrhorod, Суми – Sumy, Смила – Smyla, Пустомити – Pustomyty, Броди – Brody, Володимир – Volodymyr, Козятин – Kozjatyn, Славутич – Slavutyč, Мостиська – Mostyska, Лубни – Lubny, Винники – Vynnyky |
| 12 | І і І і |
I i | Іллінці – Illinci, Іршава – Iršava, Ірпінь – Irpiň, Кілія – Kilija, Мелітополь – Melitopol, Оріхів – Orichiv |
| měkčí ve výslovnosti předchozí d, t, n: Днiпро – Dnipro [dňipro], Виноградів – Vynohradiv [vinohraďif], Шепетівка – Šepetivka [šepeťifka] | |||
| 13 | Ї ї Ї ї |
Ji ji | na začátku slova: Їжівці – Jiživci, Їжаківка – Jižakivka |
| po samohláskovém písmenu: Ізмаїл – Izmajil, Малі Геївці – Mali Hejivci, цієї – cijeji, Київ – Kyjiv, Макiївка – Makijivka, її – jiji, Красноїльськ – Krasnojilsk, Чугуїв – Čuhujiv, флюїд – fljujid, Бiляївка – Biljajivka | |||
| po měkkém znaku (ь): Ананьїв – Anaňjiv | |||
| po apostrofu: Мар'їнка – Marjinka, під'їзд – pidjizd | |||
| 14 | Й й Й й |
J j | Підгайці – Pidhajci, Кропивницький – Kropyvnyckyj |
| 15 | К к К к |
K k | Конотоп – Konotop, Покров – Pokrov |
| 16 | Л л Л л |
L l | Липовець – Lypovec, Молочанськ – Moločansk |
| 17 | М м М м |
M m | Мукачево – Mukačevo, Кременчук – Kremenčuk |
| 18 | Н н Н н |
N n | Надвірна – Nadvirna, Південне – Pivdenne, Сарни – Sarny |
| před є, і: Верхнє Водяне – Verchně Voďane, Тернівка – Ternivka [terňifka] | |||
| Ň ň | před ю, я: Беденюк – Bedeňuk, Снятин – Sňatyn | ||
| před měkkým znakem (ь): Коростень – Korosteň, Ровеньки – Roveňky | |||
| před ню, ня: питанню – pytaňňu, рішенню – rišeňňu, питання – pytaňňa, рішення – rišeňňa | |||
| před нь: безсторонньо – bezstoroňňo, по‑осінньому – po‑osiňňomu, питаннь – pytaňň, рішеннь – rišeňň | |||
| před нє, ні se „měkčí“ v ňně, ňni: востаннє – vostaňně, мовленнєвий – movleňněvyj, останній – ostaňnij, питаннi – pytaňni, рішеннi – rišeňni | |||
| 19 | О о О о |
O o | Оболонь – Oboloň, Новоазовськ – Novoazovsk |
| 20 | П п П п |
P p | Полтава – Poltava, Попасна – Popasna |
| 21 | Р р Р р |
R r | Ромни – Romny, Овруч – Ovruč |
| 22 | С с С с |
S s | Суми – Sumy, Соснівка – Sosnivka [sosňifka] |
| 23 | Т т Т т |
T t | Турка – Turka, Острог – Ostroh, Стебник – Stebnyk, Путивль – Putyvl |
| před є, і: Третє – Tretě, Ватутіне – Vatutine [vatuťine] | |||
| Ť ť | před ю, я: Гнатюк – Hnaťuk, Тростянець – Trosťanec | ||
| před měkkým znakem (ь): Прип'ять – Prypjať | |||
| před тю, тя: миттю – myťťu, Закарпаття – Zakarpaťťa, життя – žiťťa | |||
| před ть: життьовий – žyťťovyj, столiтть – stoliťť | |||
| před тє, ті se „měkčí“ v ťtě, ťti: суттєвий – suťtěvyj, життєрадісний – žyťtěradisnyj, на Закарпаттi – na Zakarpaťti | |||
| 24 | У у У у |
U u | Україна – Ukrajina, Рудки – Rudky |
| 25 | Ф ф Ф ф |
F f | Фастiв – Fastiv, Мерефа – Merefa |
| 26 | Х х Х х |
Ch ch | Хуст – Chust, Херсон – Cherson |
| 27 | Ц ц Ц ц |
C c | Біла Церква – Bila Cerkva, Дебальцеве – Debalceve, Трускавець – Truskavec |
| 28 | Ч ч Ч ч |
Č č | Чоп – Čop, Черкаси – Čerkasy, Чернівці – Černivci, Тлумач – Tlumač |
| 29 | Ш ш Ш ш |
Š š | Шаргород – Šarhorod, Моршин – Moršyn |
| 30 | Щ щ Щ щ |
Šč šč | Щастя – Ščasťa, Тараща – Tarašča, Городище – Horodyšče |
| 31 | Ь ь Ь ь |
— | vynechává se: Львів – Lviv, Луцьк – Luck, Подільськ – Podilsk |
| po д, т, н „měkčí“ v ď, ť, ň: Бершадь – Beršaď, Прип'ять – Prypjať, Усть‑Чорна – Usť‑Čorna, Батьово – Baťovo, Умань – Umaň, Коростень – Korosteň, Зіньків – Ziňkiv | |||
| po дд, тт, нн „měkčí“ v ďď, ťť, ňň: суддьою – suďďoju, життьовий – žiťťovyj, безсторонньо – bezstoroňňo | |||
| 32 | Ю ю Ю ю |
Ju ju | na začátku slova: Южне – Južne, Южноукраїнськ – Južnoukrajinsk |
| po samohláskovém písmenu: Каюк – Kajuk, вклеювати – vklejuvaty, ниючий – nyjučyj, Андріюк – Andrijuk, союз – sojuz, віруючий – virujučyj, працюючий – pracjujučyj, сяючий – sjajučyj | |||
| po souhláskovém písmenu (kromě д, т, н): Любомль – Ljuboml, Ізюм – Izjum, Корюківка – Korjukivka | |||
| po apostrofu: Стеф'юк – Stefjuk, під'юджувати – pidjudžuvaty | |||
| u | po д, т, н „měkčí“ v ďu, ťu, ňu: Бадюк – Baďuk, Костюк – Kosťuk, Лавренюк – Lavreňuk | ||
| po дд, тт, нн „měkčí“ v ďďu, ťťu, ňňu: відповіддю – vidpoviďďu, статтю – staťťu, зеленню – zeleňňu | |||
| 33 | Я я Я я |
Ja ja | na začátku slova: Яворiв – Javoriv, Яготин – Jahotyn |
| po samohláskovém písmenu: Маянів – Majaniv, Переяслав – Perejaslav, Коломия – Kolomyja, Олександрiя – Oleksandrija, Феодосiя – Feodosija, Нижній Куяльник – Nyžnij Kujalnyk, Боярка – Bojarka | |||
| po souhláskovém písmenu (kromě д, т, н): Ізяслав – Izjaslav, Свалява – Svaljava, Пирятин – Pyrjatyn, Тисмениця – Tysmenycja | |||
| po měkkém znaku (ь): мільярд – miljard | |||
| po apostrofu: П'ятихатки – Pjatychatky, пред'явити – predjavyty | |||
| a | po д, т, н „měkčí“ v ďa, ťa, ňa: Бердянськ – Berďansk, Тячiв – Ťačiv, Щастя – Ščasťa, Ясіня – Jasiňa, Глиняни – Hlyňany, Вапнярка – Vapňarka | ||
| po дд, тт, нн „měkčí“ v ďďa, ťťa, ňňa: знаряддя – znarjaďďa, століття – stoliťťa, управління – upravliňňa | |||
| 34 | ' ' |
apostrof (tvrdý znak) | vynechává se: Кам'янець‑Подільський – Kamjanec‑Podilskyj, Куп'янськ – Kupjansk, Мар'їнка – Marjinka |
| vynechává se a mezi д, т, н a є, ї, ю, я zabraňuje „měkčení“ v ď, ť, ň: невід'ємний – nevidjemnyj, від'їзд – vidjizd, ад'ютант – adjutant, пред'явити – predjavyty, ін'єкція – injekcija, кон'юнктура – konjunktura |
